договір

до́гово́ру, ч.

Взаємне зобов'язання, письмова або усна угода про права та обов'язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами.

••

Бодмере́йний до́гові́р — документ, який підтверджує заставу судна для забезпечення позики.

Генера́льний до́гові́р — вид господарського договору між організаціями.

Депозита́рний до́гові́р — договір, що його укладають дві особи, одна з яких зобов'язується надати депозитарні послуги іншій особі.

До́гові́р ба́нківського раху́нку — договір, за яким банк зобов'язується приймати та зараховувати кошти та здійснювати деякі інші операції по рахунку.

До́гові́р безповоро́тного користува́ння (по́зики) — договір, за яким одна сторона (позикодавець) зобов'язується передати або передає річ у безповоротне тимчасове користування іншій.

До́гові́р дарува́ння — договір, за яким одна сторона (дарувальник) безоплатно передає або зобов'язується передати іншій стороні річ у власніть.

До́гові́р дові́рчого управлі́ння майно́м — договір, за яким одна сторона передає іншій стороні на певний строк майно у довірче управління.

До́гові́р контракта́ції — цивільно-правовий договір, у відповідності з яким виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується передати вирощену (виготовлену) ним сільськогосподарську продукцію заготівнику.

До́гові́р купі́влі-про́дажу — цивільно-правовий договір, у відповідності з яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та заплатити за нього певну грошову суму (ціну).

До́гові́р лі́зингу — договір, за яким одна сторона зобов'язується купити у власність вказане іншою стороною майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату у тимчасове володіння.

До́гові́р мі́ни — цивільно-правовий договір про обмін одного товару на інший.

До́гові́р майново́го страхува́ння — договір, за яким одна сторона (страхувач) зобов'язується за настання передбаченої у договорі події відшкодувати іншій стороні або іншій особі, на користь якої укладено договір, завдані внаслідок цієї події збитки.

До́гові́р на́йму-про́дажу — договір, у якому передбачено, що до переходу права власності на товар до покупця останній є наймачем переданого йому товару.

До́гові́р особи́стого страхува́ння — договір про виплату страхувачем страхової суми у разі завдання шкоди життю та здоров'ю страхувальника.

До́гові́р по́зики — договір, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) гроші чи інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку саму суму грошей або рівну кількість інших отриманих ним речей того ж роду та якості.

До́гові́р про спі́льну дія́льність — договір, на основі якого сторони здійснюють спільну діяльність без створення юридичної особи.

До́гові́р ре́нти — договір, за яким одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платнику ренти) у тимчасову власність майно за певну суму (ренту).

Господа́рський до́гові́р — цивільно-правова угода між підприємствами.

Колекти́вний до́гові́р — документ, який регулює виробничі, трудові та соціально-економічні відносини трудового колективу з роботодавцем.

Кореспонде́нтський до́гові́р — угода між двома чи кількома кредитними установами про здійснення платежів і розрахунків однією з них за дорученням та коштом іншої.

Креди́тний до́гові́р — юридичний документ щодо взаємних зобов'язань між комерційним банком та клієнтом стосовно одержання банківського кредиту.

Ліцензі́йний до́гові́р — угода про надання прав на комерційне та виробниче використання винаходів, технічних знань, товарних знаків.

Типови́й до́гові́р — уніфікований договір, складений стосовно до певних видів угод.

Трудови́й до́гові́р — угода між працівником та його наймачем про характер, умови та оплату його роботи.